Ця стаття призначена для новачків, які тільки освоюють ази рафтингу. Цей вид водного туризму є одним із видів екстремального спорту і здійснюється шляхом сплаву «білою водою», що передбачає маршрути другої і вище категорій складності.
Учасникам рафтингу видається все необхідне екіпірування, надається рафт та інструктор – професіонал, а далі багато залежить від них. Рафтери-початківці повинні твердо засвоїти, що тільки зібраність кожного члена команди, її згуртованість, розуміння один одного, витривалість і терпіння, допоможуть з честю подолати всі випробування і бути в гущі чудових пригод. Все це допоможе не лише подолати найскладніший маршрут, а й випробувати масу емоцій та отримати величезний заряд адреналіну.
Як правило, перед початком будь-якої водної подорожі всіх учасників рафтингу в обов’язковому порядку ознайомлюють з правилами поведінки на воді та викладають ази управління рафтом та способами веслування. Під час сплаву необхідно неухильно виконувати всі вказівки інструктора та дотримуватися зазначених правил. При завантаженні в судно варто знати, що для отримання максимальних відчуттів варто сісти у носовій частині. В цьому випадку, хоч ви і будете з ніг до голови мокрим, але враження залишаться незабутніми. Якщо такого бажання немає, можна зайняти місце ближче до корми.
Веслярі, що сидять в задній частині рафта, відіграють роль рульових. Зазвичай розташування веслярів у човні таке: по троє-п’ятеро сидять на бортах з двох сторін, а управління рафтом здійснює один з кермових – він інструктор, він же гід, він же – капітан. Вихідна позиція така: п’ята точка – на бортовому балоні, а обидві ноги – всередині човна, при цьому ноги потрібно підсунути під еластичні розтяжки, що йдуть поперек дна рафта. Грести можна починати за командою інструктора і якщо ваша команда робить це скоординовано, тобто працює як єдиний налагоджений механізм, то можна отримати відмінну швидкість, маневреність і, таким чином, величезне задоволення.
Не можна забувати приділяти увагу техніці гребка і не позіхати, адже інструктор, як капітан, віддаючи накази екіпажу, виконуючи управління рафтом, може скомандувати веслувати і у зворотний бік, тобто «табанити». Від швидкості виконання будь-яких команд залежатиме, наскільки точно слідуватиме судно обраної траєкторії руху і як вдало воно пройде перешкоду.
Вивчити техніку веслування краще спочатку на гладкій воді, наприклад під час сплаву по Десні, а потім уже продовжувати тренуватися під час рафтингу на Південному Бузі або сплаву по Черемошу.