Гірськолижники із гарною підготовкою освоюють різні техніки катання. Однією з них є могул або катання по пагорбах. Цей вид спуску не особливо популярний, проте є достатня кількість гірськолижників, яким це подобається. Крім того, могул офіційно визнано дисципліною у гірськолижному спорті. Деякі особливості катання по горбах розглянемо у цій статті.
Добре випрасовані ратраками траси мають поверхню столу. Лижники, виконуючи повороти, загребають сніг; він збирається в купи, ущільнюється і до кінця дня на трасі утворюються пагорби або могули. На деяких ділянках (під витягами) ратраки не працюють, тому там також формуються могули. Зазвичай, їзда на таких ділянках приносить мало задоволення, особливо якщо гірськолижник не володіє технікою катання по горбах.
На деяких курортах для любителів могулу на спеціальних трасах влаштовують могули за допомогою техніки. На курорті «Буковель» така траса влаштована на схилі №1А. Тут гірськолижники проводять тренування та змагання з могулу.
Враховуючи той факт, що горбисті траси є на всіх курортах і горби доводиться долати, деякими навичками потрібно опанувати всіх туристів.
Катаючись на пагорбах, гірськолижник постійно втрачає рівновагу і завдання полягає в тому, щоб його спеціальними прийомами зберегти. Піднімаючись на вершину бугра, гірськолижник по інерції відхиляється назад. При спуску швидкість збільшується і центр ваги тіла ще більше зміщується назад. При цьому гірськолижник втрачає контроль над положенням лиж та швидкістю. Щоб повернути можливість контролювати лижі, необхідно розслабитись та зменшити швидкість.
Відпрацьовувати навички катання в техніці можна на бугристих ділянках не крутої траси. Особливість динаміки тіла гірськолижника при катанні на пагорбах у тому, що верхня та нижня частина тулуба працюють незалежно. У професійних могулістів ноги працюють як поршні двигуна, а грудний відділ залишається нерухомим. На цьому заснована найкрасивіша та найелегантніша техніка катання по горбах Кубка світу, коли виконуються амортизація, розпрямлення та могутній карвінг.
У могулі неможливо переоцінити роботу руками, адже від уколу лижної палиці у потрібний час та потрібне місце залежить 90% успіху. Укол у нижню частину схилу допомагає зберегти рівновагу.
Освоєння техніки могула починається з того, що гірськолижник робить кілька прямих спусків, на вершині пагорбів сідаючи, а в улоговині між ними розпрямляючись. Таким чином переноситься центр важкості та зберігається рівновага. Спускаючись з бугра, потрібно носки лиж обов’язково опускати вниз, навіть якщо для цього потрібно докласти зусиль. Цей прийом не допускає безконтрольного наростання швидкості, зберігає стійку та контроль над лижами.
Техніка виконання поворотів у могулі відрізняється тим, що вага тіла приймають дві лижі одночасно. У паралельних та карвінгових поворотах на нижню лижу переноситься все навантаження, а верхня просто повторює рухи нижньої. У могулі це неприпустимо, бо призводить до падіння.
Професійні могулісти застосовують пряму їзду з елементами рухів, що нагадують повороти. Ця система заснована на великій амплітуді обробки пагорбів ногами та методах зниження швидкості за допомогою лиж.
Для катання по пагорбах використовуються спеціальні моделі лиж. Для них характерне гарне ковзання та крутість. Вони легкі в керуванні та добре виконують повороти великого радіусу. Досвідчений гірськолижник може розвивати будь-яку швидкість. Модель використовується на м’яких пагорбах і не підходить для катання по пухнастій цілині та крижаній кірці.
Техніка катання по пагорбах, в принципі, нескладна, але потребує тренування. Запасіться терпінням, відпрацюйте основні елементи на нескладній горбистій трасі і гарний гірськолижний відпочинок Вам забезпечений.